Світ Мімочки

 АСТЕНО-НЕВРОТИЧНИЙ ТИП

Антено-невротичний тип правомірно розглядати як одну із різновидностей акцентуацій, яка сприяє невротичним реакціям, особливо неврастенічного кола.

У підлітків астено-невротичного типу з дитинства нерідко виявляються ознаки невропатії – неспокійний сон і поганий апетит, примхливість, лякливість, плаксивість, іноді нічні страхи, нічний енурез, заїкуватість і т.п.

Головними рисами астено-невротичної акцентуації є підвищена втомлюваність, дратівливість і схильність до іпохондричності. Втомлюваність особливо виявляється при розумових заняттях. Помірні фізичні навантаження переносяться краще, однак фізичні перенапруження, наприклад в обстановці спортивних змагань, виявляються нестерпними. Дратівливість неврастеніків істотно відрізняється від гнівливості епілептоїдів і запальності гіпертимів і найбільше подібна на афективні спалахи в підлітків лабільного типу. Роздратування, нерідко з незначного приводу, легко виливається на оточуючих, які, часто випадково, потрапили під гарячу руку, і настільки ж легко змінюється каяттям і навіть слізьми. На відміну від епілептоїдів афект не відрізняється ні поступовим наростанням, ні силою, ні тривалістю. На відміну від запальності гіпертимів приводом для спалахів зовсім не обов'язково служить виникаюча протидія, бурхливого шаленства афект також не досягає. Схильність до іпохондризації є особливо типовою рисою. Такі підлітки уважно прислухаються до своїх тілесних відчуттів, украй піддаються ятрогенії, охоче лікуються, вкладаються в постіль, піддаються оглядам. Найбільш частим джерелом іпохондричних переживань, особливо в хлопчиків, стає серце (Кургановский, 1965).

Делінквентність, втечі з дому, алкоголізація й інші порушення поведінки підліткам астено-невротичного типу не властиві. Але це не означає, що специфічно підліткові поведінкові реакції в них відсутні. Прагнення до емансипації чи  тяга до групування з однолітками, не одержуючи прямого вираження в силу астенічності, втомлюваності і т.п., можуть поволі підігрівати маловмотивовані спалахи роздратування стосовно батьків, вихователів, старших взагалі, спонукати до обвинувачення батьків у тому, що їхньому здоров'ю приділяється мало уваги, чи ж породжувати глуху ворожість до однолітків, у яких специфічно-підліткові поведінкові реакції виражаються прямо і відкрито. Сексуальна активність зазвичай обмежується короткими і швидко виснажуваними спалахами. До однолітків тягнуться, нудьгують без їхньої компанії, але швидко від них втомлюються і шукають відпочинку, самітності або товариства з близьким другом.

Самооцінка астено-невротичних підлітків зазвичай відображає їхні іпохондричні установки. Вони відмічають залежність поганого настрою від поганого самопочуття, поганий сон вночі і сонливість вдень, розбитість вранці. В думках про майбутнє центральне місце займають турботи про власне здоров'я. Вони усвідомлюють також, що втомлюваність і дратівливість глушать їхній інтерес до нового, роблять нестерпними критику і заперечення, обмежуючі їх правила. Однак далеко не всі особливості відносин підмічаються досить добре...

СЕНСИТИВНИЙ ТИП

Ще в 1917 році E.Kretschmer, описав одну із форм реактивного психозу, який розвивався у осіб особливого складу: надмірна вразливість і чутливість поєднуються у них з високими моральними вимогами до самих себе, з "етичною скрупульозністю". Під ударами долі вони легко стають вкрай обережними, підозріливими і замкнутими. П.Б.Ганнушкін (1933) підмітив, що за всім цим, стоїть виражене почуття "власної недостатності"…

З дитинства виявляється лякливість і боязкість. Такі діти часто бояться темряви, цураються тварин, страшаться залишитися одні. Вони стороняться занадто жвавих і гучних однолітків, не люблять надмірно рухливих і бешкетних ігор, ризикованих витівок, уникають великих дитячих компаній, відчувають боязкість і сором'язливість серед сторонніх, у новій обстановці і взагалі не схильні до легкого спілкування з незнайомими людьми. Усе це іноді робить враження замкнутості, відгородженості від навколишнього і змушує підозрювати властиві шизоїдам аутистичні схильності. Однак з тими, до кого ці діти звикли, вони досить товариські. Вони нерідко віддають перевагу іграм з молодшими за себе, почуваючи себе серед них впевненіше і спокійніше. Не виявляється також властивий шизоїдам ранній інтерес до абстрактних знань, "дитяча енциклопедичність". Багато хто з них охоче віддають перевагу не читанню, а тихим іграм, малюванню, ліпленню. До рідних вони іноді виявляють надзвичайну прихильність, навіть при холодному відношенні чи суворому поводженні з їх боку. Відрізняються слухняністю, часто вважаються "домашньою дитиною".

Школа лякає їх скупченням однолітків, шумом, метушнею, суєтою і бійками на змінах, але, звикнувши до одного класу і навіть страждаючи від деяких однокласників, вони неохоче переходять в інший колектив. Вчаться зазвичай старанно. Лякаються всілякого роду контрольних, перевірок, іспитів. Нерідко соромляться відповідати перед класом, боячись збитися, викликати сміх, чи, навпаки, відповідають набагато менше того, що знають, щоб не прославитися вискочкою чи надмірно старанним учнем серед однокласників.

Початок пубертатного періоду звичайно проходить без особливих ускладнень. Труднощі адаптації частіше виникають в 16-19 років. Саме в цьому віці виступають обидві головні якості сенситивного типу, відзначені П. Б. Ганнушкіним, – "надзвичайна вразливість" і "різко виражене почуття власної неспроможності" (Ганнушкин, 1964).

Реакція емансипації в сенситивних підлітків буває виражена досить слабко. До рідних зберігається дитяча прихильність. До опіки старших відносяться не тільки терпимо, але навіть охоче їй підкоряються. Докори, нотації і покарання з боку близьких скоріше викликають сльози, каяття і навіть розпач, ніж звичайно притаманний підліткам протест...

Рано формується почуття обов’язку, відповідальності, високих моральних і етичних вимог і до оточуючих, і до самого себе. Однолітки жахають брутальністю, жорстокістю, цинічністю. У собі ж бачать безліч недоліків, особливо в області якостей морально-етичних і вольових. Джерелом каяттів у підлітків чоловічої статі найчастіше служить досить частий у цьому віці онанізм. Виникають самозвинувачення в "мерзенності" і "розпусті", жорстокі докори себе у нездатності утриматися від пагубної звички. Онанізму приписуються також власне слабовілля у всіх областях, боязкість і сором'язливість, невдачі у навчанні внаслідок нібито слабнучої пам'яті або притаманна іноді періоду росту худорба, диспропорційність статури і т.п.

Почуття власної неповноцінності в сенситивних підлітків робить особливо вираженою реакцію гіперкомпенсації. Вони шукають самоствердження не осторонь від слабких місць своєї натури, не в областях, де можуть розкритися їхні здібності, а саме там, де особливо відчувають свою неповноцінність. Дівчатка прагнуть показати свою веселість. Боязкі і сором’язливі хлопчики натягають на себе личину розв'язності і навіть навмисної зарозумілості, намагаються показати свою енергію і волю. Але як тільки ситуація зненацька для них вимагає сміливої рішучості, вони негайно ж пасують. Якщо вдається встановити з ними довірчий контакт і вони відчувають від співрозмовника симпатію і підтримку, то за маскою, що спала, "все байдуже" виявляється життя, повне докорів і самобичування, тонка чутливість і непомірно високі вимоги до самого себе. Неждана турбота і співчуття можуть перемінити зарозумілість і браваду на бурхливий потік сліз.

У силу тієї ж реакції гіперкомпенсації сенситивні підлітки виявляються на громадських посадах (старости і т.п.). Їх висувають вихователі, прихилені слухняністю і старанністю. Однак їх вистачає лише на те, щоб з великою особистою відповідальністю виконувати формальну сторону дорученої їм функції, але неформальне лідерство в таких колективах дістається іншим. Намір позбутися від боязкості і слабовілля штовхає хлопчиків до занять силовими видами спорту: боротьбою, гантельною гімнастикою і т.п.

На відміну від шизоїдів сенситивні підлітки не відгороджуються від товаришів, не живуть в уявлюваних фантастичних групах і не здатні бути "білою вороною" у звичайному підлітковому середовищі. Вони розбірливі у виборі приятелів, віддають перевагу близькому другу перед великою компанією, дуже прив’язливі в дружбі. Деякі з них люблять мати більш старших за віком друзів. Звичайна підліткова група жахає їх пануючими там шумом, розв'язністю, брутальністю...

Ні до алкоголізації, ні до вживання наркотиків, ні до делінквентної поведінки сенситивні підлітки не схильні. Сенситивні юнаки, як правило, навіть не курять, алкогольні напої ж здатні вселяти їм відразу...

Самооцінка сенситивних підлітків відрізняється досить високим рівнем об'єктивності. Підмічається притаманна з дитинства образливість і чутливість, сором'язливість, яка особливо заважає подружитися з ким хочеться, невміння бути ватажком, заводилою, душею компанії, ворожість до авантюр і пригод, усілякого роду ризику і гострих відчуттів, відраза до алкоголю, нелюбов до флірту і залицянь. Вони підкреслюють, що не схильні ні легко сваритися, ні швидко миритися. У багатьох з них є проблеми, до яких вони не можуть визначити свого відношення або не хочуть зробити це. Найчастіше цими проблемами є відношення до друзів, до свого оточення, до критики на свою адресу, до грошей, до спиртних напоїв. Очевидно, все це буває пов'язане з забарвленими емоціями, затаєними переживаннями. Відчуваючи відразу до неправди і маскування, сенситивні підлітки віддають перевагу відмові перед неправдою.

Слабкою ланкою сенситивних особистостей є відношення до них оточуючих. Нестерпною для них виявляється ситуація, коли вони стають об'єктом глузувань чи підозри в непорядних вчинках, коли на їхню репутацію падає найменша тінь або коли вони піддаються несправедливим звинуваченням...