Світ Мімочки

ПСИХАСТЕНІЧНИЙ ТИП

Цей тип, так само як і антено-невротичний, відноситься до тісного стико психопатій і неврозів.. Психастенічна особистість особливо схильна до розвитку того варіанту неврозу нав’язливих станів, який у підлітків позначається обсесивно-фобічний.

Психастенічні прояви в дитинстві незначні й обмежуються боязкістю, лякливістю, моторною неспритністю, схильністю до розумувань і ранніми "інтелектуальними інтересами"...

Іноді вже в дитячому віці виявляються нав'язливі явища, особливо фобії – острах незнайомих людей і нових предметів, темряви, острах виявитися за замкненими дверима і т. п. Рідше можна спостерігати появу нав'язливих дій, невротичних тиків і т.п.

Критичним періодом, коли психастенічний характер розгортається майже у всій своїй повноті, є перші класи школи. В ці роки безтурботне дитинство змінюється першими вимогами до почуття відповідальності. Подібні вимоги представляють один із самих чуттєвих ударів для психастенічного характеру. Виховання в умовах "підвищеної відповідальності", коли батьки покладають недитячі турботи по нагляду і догляду за молодшими чи безпомічними старими, становище старшого серед дітей у важких матеріальних і побутових умовах сприяють становленню психастенії (Сухарева, 1959)...

Головними рисами психастенічного типу в підлітковому віці є нерішучість і схильність до розумувань, тривожна надумливість і любов до самоаналізу і, нарешті, легкість утворення обсесій – нав'язливих страхів, побоювань, дій, ритуалів, думок, уявлень.

Тривожна надумливість психастенічного підлітка відрізняється від подібних рис астено-невротичного і сенситивного типів. Якщо астено-невротичному типу притаманний страх за своє здоров'я (іпохондрична спрямованість надумливості і тривоги), а для сенситивного типу властиве занепокоєння з приводу відношення, можливих глузувань, пересудів, несприятливої думки про себе оточуючих (релативна спрямованість надумливості і тривоги), то побоювання психастеніка цілком адресуються до можливого, навіть до малоймовірного в майбутньому (футуристична спрямованість). Як би чого не трапилося жахливого і непоправного, як би не відбулося якого-небудь непередбаченого нещастя з ними самими, а ще страшніше з тими близькими, до яких вони виявляють патологічну прихильність. Небезпеки реальні і незгоди, які вже сталися, лякають набагато менше. У підлітків особливо характерною буває тривога за матір – як би вона не занедужала і не вмерла, хоча її здоров'я нікому не вселяє ніяких побоювань, як би не потрапила в катастрофу, не загинула б під транспортом. Якщо мати спізнюється з роботи, десь без попередження затрималася, психастенічний підліток не знаходить собі місця.

Захистом від постійної тривоги за майбутнє стають спеціально вигадані прикмети і ритуали. Якщо, наприклад, крокуючи в школу, обходити всі люки, не наступаючи на їхні кришки, то не провалишся на іспитах, якщо не доторкатися до ручок дверей, то не заразишся і не занедужаєш, якщо при всякому спалаху страху за матір вимовляти про себе самим придумане заклинання, то з нею нічого не трапиться і т.п. Іншим захистом стає спеціально вироблений педантизм і формалізм...

Нерішучість і розумування в психастенічного підлітка йдуть поряд. Такі підлітки бувають сильні на словах, але не в діях. Усілякий самостійний вибір, який би малозначимий він не був, – наприклад, який фільм піти подивитися в неділю, – може стати предметом довгих і болісних вагань. Однак уже прийняте рішення повинне бути негайно виконане. Чекати психастеніки не вміють, виявляючи дивне нетерпіння. У психастенічних підлітків нерідко приходиться бачити реакцію гіперкомпенсації стосовно своєї нерішучості і схильності до сумнівів. Ця реакція виявляється в них самовпевненими і безапеляційними судженнями, перебільшеною рішучістю і поспішністю дій у моменти, коли потрібна некваплива обачність і обережність. Виникаючі внаслідок цього невдачі ще більше підсилюють нерішучість і сумніви.

Схильність до самоаналізу найбільше поширюється на міркування з приводу мотивів своїх вчинків і дій, проявляється в компанії в своїх відчуттях і переживаннях.

Фізичний розвиток психастеніків зазвичай залишає бажати кращого. Спорт, як і всі ручні навички, дається їм погано. Звичайно в психастенічних підлітків особливо слабкі і неспритні руки при більш сильних ногах. Тому залучення до спорту краще починати з бігу, стрибків, лиж і т.п., що такому підлітку полегшує можливість утвердитися...

Всі форми прояву підліткових порушень поведінки невластиві психастенікам. Ні делінквентність, ні втечі з будинку, ні алкоголь, ні наркотики, ні навіть суїцидальна поведінка у важких ситуаціях не зустрічаються. Їхнє місце, очевидно, цілком витиснули нав'язливості, мудрування і самоаналіз.

Самооцінка, незважаючи на схильність до самоаналізу, далеко не завжди буває правильною. Часто виступає тенденція знаходити в себе найрізноманітніші риси характеру, включаючи зовсім невластиві (наприклад, істероїдні)...

ШИЗОЇДНИЙ ТИП

Назва "шизоїд" звичайно приписується Kretschmer (1921), хоча вперше була вжита в 1917 р. Ельмігером (цит. по Т. И. Юдину, 1926), але саме завдяки першому вона стала найбільш розповсюдженою для позначення цього типу характеру...

Найбільш істотною рисою даного типу вважається замкнутість (Kahn 1926), відгородженість від навколишнього, нездатність або небажання встановлювати контакти, зниження потреби в спілкуванні. Поєднання суперечливих рис в особистості й поведінці  - холодності й витонченої чутливості, упертості й піддатливості, настороженості й легковір'я, апатичної бездіяльності й напористої цілеспрямованості, нетовариськості й несподіваній назойливості, сором'язливості й безтактності, надмірних прихильностей і невмотивованих антипатій, раціональних міркувань і нелогічних вчинків, багатства внутрішнього світу й безбарвності його зовнішніх проявів - все це змусило говорити про відсутність "внутрішньої єдності". Н. Asperger (1944) звернув увагу на нестачу інтуїції як на головну рису цього типу характеру. Під інтуїцією тут варто розуміти насамперед  користування неусвідомленим минулим досвідом.

 ... Шизоїдні риси виявляються раніше, ніж особливості характеру всіх інших типів. З перших дитячих років вражає дитина, яка любить гратися одна, не тягнеться до однолітків, уникає гучних забав, воліє триматися серед дорослих, іноді подовгу мовчки слухає їхні бесіди. До цього іноді додається якась холодність і недитяча стриманість...

Підлітковий період є найважчим для шизоїдної психопатії.

З настанням статевого дозрівання всі риси характеру виступають з особливою різкістю. Замкнутість, відгородженість від однолітків впадають в око. Іноді духовна самітність навіть не обтяжує шизоїдного підлітка, який живе у своєму світі, своїми незвичайними для інших інтересами і захопленнями, відносячись із поблажливою зневагою або явною ворожістю до всього, що наповнює життя інших підлітків. Але частіше шизоїди страждають самі ж від своєї замкнутості, самітності, нездатності до спілкування, неможливості знайти собі друга по душі. Невдалі спроби зав'язати приятельські відносини, мимозоподібна чутливість у моменти їхнього пошуку, швидка виснажуваність у контакті ("не знаю про що ще говорити") нерідко спонукають до ще більшого замкнутості в собі.

Недолік інтуїції виявляється відсутністю "безпосереднього відчуття дійсності" (Ганнушкин, 1933), невмінням проникнути в чужі переживання, вгадати бажання інших, здогадатися про неприязне відношення до себе чи, навпаки, про симпатію і прихильність, вловити той момент, коли не слід нав'язувати свою присутність і коли, навпаки, треба вислухати, поспівчувати, не залишати співрозмовника із самим собою.

До дефіциту інтуїції варто додати тісно з ним пов'язану нестачу співпереживання – невміння розділяти радість і сум іншого, зрозуміти образу, відчути чуже хвилювання і занепокоєння. Іноді це позначають як слабість емоційного резонансу. Нестача інтуїції і співпереживання обумовлює, імовірно, те, що називають холодністю шизоїдів. Їхні вчинки можуть бути жорстокими, що скоріше зв'язано з нездатністю ввійти в страждання інших, ніж бажанням одержати садистичну насолоду. До гами шизоїдних особливостей можна додати невміння переконувати своїми словами інших (Каменева, 1974).

Внутрішній світ майже завжди закритий від сторонніх поглядів. Лише перед деякими обраними завіса може раптово піднятися, але завжди не до кінця, і настільки ж неждано знову упасти. Шизоїд нерідко розкривається перед людьми малознайомими, навіть випадковими, але чимось імпонуючими його примхливому вибору. Але він може назавжди залишитися схованою, незрозумілою річчю в собі для близьких чи тих, хто знає його багато років. Багатство внутрішнього світу властиве далеко не всім шизоїдним підліткам і, звичайно, пов'язане з певним інтелектом або талантом. Тому далеко не кожний з них може послужити ілюстрацією слів (Kretschmer, 1921) про подібність шизоїдів до "позбавлених прикрас римських вілл, ставні яких закриті від яскравого сонця, але в сутінках яких справляються розкішні бенкети". Але у всіх випадках внутрішній світ шизоїдів буває заповнений захопленнями і фантазіями...

Неприступність внутрішнього світу і стриманість у прояві почуттів роблять незрозумілими і несподіваними для оточення багато вчинків шизоїдів, тому що усе, що їм передувало, – весь хід переживань і мотивів – залишилося схованим. Деякі витівки носять характер дивацтва, але, на відміну від істероїдів, вони не служать меті привернути до себе загальна увагу.

Реакція емансипації нерідко виявляється дуже своєрідно. Шизоїдний підліток може довго терпіти дріб'язкову опіку в побуті, підкорятися встановленому для нього розпорядку життя і режиму, але реагувати бурхливим протестом на найменшу спробу вторгнутися без дозволу у світ його інтересів, захоплень і фантазій. Разом з тим емансипаційні устремління легко можуть обертатися соціальною нонконформністю – обуренням з приводу існуючих правил і порядків, глузуваннями над розповсюдженими навколо ідеалами, духовними цінностями, інтересами, злостивістю з приводу "відсутності волі". Подібного роду судження можуть довго і потай виношуватися і зненацька для навколишніх реалізуватися в публічних виступах чи рішучих діях. Найчастіше вражає прямолінійна критика інших осіб без врахування її наслідків для себе.

Як правило, шизоїдні підлітки стоять особняком від компаній однолітків. Їхня замкнутість утруднює вступ в групу, а їхня непіддатливість загальному впливу, загальній атмосфері, їх неконформність не дозволяють ні злитися з групою, ні підкоритися їй. Потрапивши ж у підліткову групу, нерідко випадково, вони залишаються у ній білими воронами. Іноді вони зазнають глузувань і навіть жорстоких переслідувань з боку однолітків, іноді ж, завдяки своїй незалежності, холодній стриманості, несподіваному умінню постояти за себе, вони вселяють повагу і змушують дотримуватись дистанції. Успіх в групі однолітків може виявитися в сфері таємних мрій шизоїдного підлітка. В своїх фантазіях він створює подібні групи, де займає становище вождя й улюбленця, де почуває себе вільно і легко й одержує ті емоційні контакти, яких не двистачає йому в реальному житті.

Реакція захоплення в шизоїдних підлітків виступає зазвичай яскравіше, ніж всі інші специфічні поведінкові реакції цього віку. Захоплення нерідко відрізняються незвичайністю, силою і стійкістю. Найчастіше приходиться зустрічати інтелектуально-естетичні хобі. Більшість шизоїдних підлітків любить книги, вони поглинають їх запоєм, читанню віддають перевагу перед всіма іншими розвагами. Вибір для читання може бути строго вибірковим – тільки певна епоха з історії, тільки певний жанр літератури, певний напрям у філософії і т.п. Взагалі в інтелектуально-естетичних хобі вражає примхливість вибору предмета. Приходилося зустрічати в сучасних підлітків захоплення санскритом, китайськими ієрогліфами, давньоєврейською мовою, змальовуванням порталів соборів і церков, генеалогією дому Романових, органною музикою, зіставленням конституцій різних держав і різних часів і т.д. і т.п. Усе це ніколи не робиться напоказ, а тільки для себе. Захопленнями діляться, якщо зустрічають щирий інтерес. Часто притаюють їх, боячись нерозуміння і глузувань. При менш високому рівні інтелекту і естетичних домагань справа може обмежитися менш вишуканими, але не менш дивними предметами захоплень...

На другому місці стоять хобі мануально-тілесного типу. Незграбність, незручність, негармонійність моторики, нерідко приписувана шизоїдам, зустрічається далеко не завжди, а завзяте прагнення до тілесного вдосконалення може згладити ці недоліки. Систематичні заняття гімнастикою, плавання, велосипед, вправи йогів поєднуються зазвичай з відсутністю інтересу до колективних спортивних ігор. Місце захоплень можуть займати самотні багатогодинні піші чи велосипедні прогулянки. Деяким шизоїдам добре даються тонкі ручні навички – гра на музичних інструментах, прикладне мистецтво – усе це також може скласти предмет захоплень...

Самооцінка шизоїдів відрізняється констатацією того, що пов'язане із замкнутістю, самітністю, труднощами контактів, нерозумінням з боку навколишніх. Відношення до інших проблем оцінюється набагато гірше. Суперечливості своєї поведінки вони зазвичай не помічають або не надають їм значення. Люблять підкреслювати свою незалежність і самостійність...