Світ Мімочки

Ще в 1910 році Ремер виділив групу психопатів, які відрізнілися збудливістю, гнівливістю, схильністю до запоїв і сексуальною розпущеністю. Однак опис цього типу характеру пов’язується з іменем F.Minkowska (1923), чия назва "епілептоїдний" була дана на основі схожості зі змінами особистості, які виникають у деяких хворих на епілепсію.

Головними рисами епілептоїдного типу є схильність до дисфорій, і тісно зв'язана з ними афективна вибуховість, напружений стан інстинктивної сфери, іноді сягаючий аномалії потягів, а також в'язкість, тугорухливість, важкість, інертність, які накладають свій відбиток на всій психіці, – від моторики й емоційності до мислення й особистісних цінностей. Дисфорії, які тривають години і дні, характеризуються злісно-тужливим забарвленням настрою, наростаючим роздратування, пошуком об'єкта, на якому можна зірвати злість. Афективні розряди епілептоїда лише на перший погляд здаються раптовими. Їх можна порівняти з розривом парового котла, який перед цим довго і поступово закипав. Привід для вибуху може бути випадковим, зіграти роль останньої краплі. Афекти не тільки дуже сильні, але й тривалі – епілептоїд довго не може охолонути...

Картина епілептоїдної психопатії в частині випадків виявляється ще в дитинстві...

З перших років такі діти можуть довго, багато годин підряд плакати і їх неможливо буває ні втішити, ні відвернути, ні приструнити. В дитинстві дисфорії виявляються капризами, прагненням нарочито мучити оточуючих, хмурою озлобленістю. Рано можуть виявитися садистичні схильності – такі діти люблять мучити тварин, нишком бити і дражнити молодших і слабких, знущатися з безпомічних і нездатних дати відсіч. В дитячій компанії вони претендують не просто на лідерство, а на роль владаря, який встановлює свої правила ігор і взаємин, який диктує всім і все, але завжди на свою користь. Можна помітити також недитячу бережливість одягу, іграшок, "усього свого". Будь-які спроби спокуситися на їхню дитячу власність викликають украй злісну реакцію.

В перші шкільні роки проявляється дріб'язкова скрупульозність у веденні зошитів, всього учнівського господарства, але ця підвищена акуратність перетворюється в самоціль і може цілком заслонити суть справи, саме навчання.

В переважній більшості випадків картина епілептоїдної психопатії розгортається лише в період статевого дозрівання від 12 до 19 років...

Афективні розряди можуть бути наслідком дисфорії – підлітки в цих станах нерідко самі шукають приводу для скандалу. Але афекти можуть бути і плодом тих конфліктів, які легко виникають у епілептоїдних підлітків внаслідок їхньої владності, непоступливості, жорстокості і себелюбності. Привід для гніву може бути малий і незначний, але він завжди поєднується хоча б з незначним обмеженням інтересів. В афекті виступає невтримна лють – цинічна лайка, жорстокі побої, байдужність до слабості і безпорадності супротивника і нездатність врахувати свою переважаючу силу. Епілептоїдний підліток у люті здатний з розмаху вдарити по обличчю стару бабку, зіштовхнути зі сходів  малюка, який показав йому язика,  кинутися з кулаками на завідомо більш сильного кривдника. У бійці виявляється прагнення бити супротивника по геніталіях. Вегетативний акомпанемент афекту також яскраво виражений – у гніві обличчя наливається кров'ю, виступає піт і т.д.

Інстинктивне життя в підлітковому віці виявляється особливо напруженим. Сексуальний потяг пробуджується із силою. Однак властива епілептоїдам підвищена турбота про своє здоров'я, "страх зарази" до пори до часу стримують випадкові зв'язки, змушують віддати перевагу більш-менш постійним партнерам. Любов у представників цього типу майже завжди буває забарвлена похмурими тонами ревнощів. Зрад як дійсних, так і мнимих, вони ніколи не прощають. Безневинний флірт трактується як тяжке зрадництво...

Реакція емансипації в епілептоїдних підлітків нерідко протікає дуже важко. Справа може доходити до повного розриву з рідними, у відношенні до яких виступає крайня озлобленість і мстивість. Епілептоїдні підлітки не тільки вимагають волі, самостійності, рятування від влади, але і "прав", своєї частки майна, житла, матеріальних благ. При конфліктах з матір'ю і батьком вони можуть триматися за бабусь і дідусів, які їх балують, про піклуються них, їм потурають. На відміну від представників інших типів, епілептоїдні підлітки не схильні генералізувати реакцію емансипації з батьків на все старше покоління, на існуючі звичаї і порядки. Навпаки, перед начальством вони бувають готові на догідництво, якщо очікують підтримки або яких-небудь вигод для себе.

Реакція групування з однолітками тісно поєднана з прагненням до володарювання, тому охоче вишукується компанія з молодших, слабких, безвладних, не здатних дати відсіч. У групі такі підлітки хочуть встановити свої порядки, вигідні для них самих. Симпатіями вони не користаються, і їхня влада тримається на страху перед ними. Вони почувають себе нерідко на висоті в умовах твердого дисциплінарного режиму, де вміють догодити начальству, домогтися певних переваг, заволодіти формальними посадами, які дають у їхні руки якусь владу, встановити диктат над іншими і використовувати своє становище до власної вигоди. Їх бояться, але поступово проти них зріє бунт, у якийсь момент їх "підводять" і вони виявляються скинутими зі свого начальницького п'єдесталу.

Реакція захоплення звичайно буває виражена досить яскраво. Майже всі епілептоїди віддають данину азартним іграм. У них пробуджується майже інстинктивна тяга до збагачення. Колекціонування їх зацікавлює також насамперед матеріальною цінністю зібраного. У спорті привабливим здається те, що дозволяє розвинути фізичну силу. Рухливі колективні ігри даються їм погано. Вдосконалювання ручних навичок, особливо якщо це обіцяє певні матеріальні блага (прикладне мистецтво, ювелірна робота і т.п.), також може виявитися в сфері захоплень. Багато хто з них люблять музику і спів. На відміну від істероїдів охоче займаються ними наодинці, одержуючи від своїх вправ якесь особливе почуттєве задоволення...

Самооцінка епілептоїдних підлітків носить однобокий характер. Як правило, вони відзначають схильність до похмурого настрою, свої соматичні особливості – міцний сон і труднощі пробуджень, любов ситно і смачно поїсти, силу і напруженість сексуального потягу, відсутність сором'язливості і навіть свою схильність до ревнощів. Вони помічають свою обережність до незнайомого, прихильність до правил, акуратності і порядку, нелюбов до порожніх мріянь і бажання жити реальним життям. В іншому, особливо у взаєминах з навколишніми, вони уявляють себе значно більш конформними, ніж це є насправді...

ІСТЕРОЇДНИЙ ТИП

Його головна риса – безмежний егоцентризм, ненаситна спрага постійної уваги до своєї особи, замилування собою, подиву, шанування, співчуття до себе. На худий кінець віддається перевага навіть обуренню чи ненависті, які спрямовані на їх адресу, але тільки не байдужність і байдужість – тільки не перспектива залишитися непоміченим ("прагнучі підвищеної оцінки", за Schneider, 1923). Всі інші якості істероїда живляться цією рисою. Сугестивність, яку нерідко висувають на перший план, відрізняється вибірковістю: від неї нічого не залишається, якщо обстановка навіювання чи саме навіювання не ллють воду на млин егоцентризму. Облудність і фантазування цілком спрямовані на  прикрашання своєї персони. Удавана емоційність в дійсності обертається відсутністю глибоких щирих почуттів при великій експресії емоцій, театральності, схильності до красування і позерства.

Істероїдні риси нерідко намічаються з ранніх років (Юсевич, 1934 Певзнер, 1941 Michaux, 1952 Сухарева, 1959). Такі діти не виносять, коли при них хвалять інших, коли іншим приділяють увагу. Іграшки їм швидко набридають. Бажання привертати до себе погляди, слухати захоплення і похвалу стає насущною потребою. Вони охоче перед глядачами читають вірші, танцюють, співають і багато хто з них дійсно виявляє непогані артистичні здібності. Успіхи в навчанні в перших класах багато в чому визначаються тим, чи ставлять їх у приклад іншим...

Серед поведінкових проявів істероїдності в підлітків на перше місце варто поставити суїцидальність. Мова йде про несерйозні спроби, демонстрації, "псевдосуїциди", "суїцидальний шантаж"...

Способи при цьому обираються або безпечні (порізи вен на передпліччі, ліки з домашньої аптечки), або розраховані на те, що серйозна спроба буде попереджена оточуючими (готування до повішення, демонстрація спроби вистрибнути з вікна чи кинутися під транспорт на очах у присутніх і т.п.).

Рясна суїцидальна "сигналізація" нерідко передує демонстрації або супроводжує її: пишуться різні прощальні записки, робляться "таємні" визнання приятелям, записуються "останні слова" на магнітофоні і т.п.

Нерідко причиною, яка штовхнула істероїдного підлітка на "суїцид", називається невдала любов. Однак часто вдається з'ясувати, що це лише романтична завіса або просто вигадка. Дійсною причиною звичайно служать уражене самолюбство, втрата цінної для даного підлітка уваги, страх впасти в очах оточуючих, особливо однолітків, позбавитися ореола "обранця". Звичайно, знехтувана любов, розрив, перевага суперника чи суперниці завдають чуттєвого удару по егоцентризму істероїдного підлітка, особливо якщо всі події розгортаються на очах приятелів і  подруг. Сама ж суїцидальна демонстрація з переживаннями оточуючих, суєтою, швидкою допомогою, цікавістю випадкових свідків дає чимале задоволення істероїдному егоцентризму...

Властива істероїдам "втеча в хворобу", зображення незвичайних таємничих захворювань приймають іноді в середовищі деяких підліткових компаній, які зокрема наслідують західних "хіппі", нову форму, виражаючи прагнення потрапити в психіатричну лікарню і тим самим здобути в подібному середовищі репутацію незвичайності. Для досягнення цієї мети використовується розігрування ролі наркомана, суїцидальні погрози і, нарешті, скарги, почерпнуті з підручників психіатрії, причому різного роду деперсоналізаційно-дереалізаційні симптоми і циклічні коливання настрою користуються особливою популярністю.

Алкоголізація або вживання наркотиків у істероїдних підлітків також іноді носить демонстративний характер...

У істероїдних підлітків зберігаються риси дитячих реакцій опозиції, імітації й ін. Найчастіше приходиться бачити реакцію опозиції на втрату або зменшення звичної уваги з боку рідних, на втрату ролі сімейного кумира. Прояви реакції опозиції можуть бути тими ж, що й у дитинстві, – відхід у хворобу, спроби позбутися від того, на кого переключилася увага (наприклад, змусити матір розійтися з вітчимом, який з'явився у її житті), але частіше ця дитяча реакція опозиції виявляється підлітковими порушеннями поведінки. Випивки, знайомство з наркотиками, прогули, злодійство, асоціальні компанії призначаються для того, щоб просигналізувати: "Поверніть мені колишню увагу, інакше я зіб'юся зі шляху!" Реакція імітації може багато чого визначати в поведінці істероїдного підлітка. Однак модель, обрана для наслідування, не повинна заслоняти саму персону, яку наслідують. Тому для імітації обирається образ абстрактний або особа, яка користується популярністю серед підлітків, але не має безпосереднього контакту з даною групою ("кумир моди"). Іноді ж наслідування ґрунтується на збірному образі: у погоні за оригінальністю відтворюються карколомні висловлення одних, незвичайний одяг інших, манера поводитися третіх і т.п.

Вигадки підлітків-істероїдів чітко відрізняються від фантазій шизоїдів. Істероїдні фантазії мінливі, завжди призначені для конкретних слухачів і глядачів, підлітки легко вживаються в роль, поводяться відповідно своїх вигадкок...

Реакція емансипації може мати бурхливі зовнішні прояви: втечі з дому, конфлікти з рідними і старшими, гучні вимоги волі і самостійності і т.п. Однак по суті справи дійсна потреба волі і самостійності зовсім не властива підліткам цього типу – від уваги і турбот близьких вони зовсім не жадають позбутися. Емансипаційні устремління часто сповзають на рейки дитячої реакції опозиції.

Реакція групування з однолітками завжди поєднується з претензіями на лідерство або на надзвичайне становище у групі. Не володіючи ні достатньою стенічністю, ні безтрепетною готовністю в будь-який момент силою затвердити свою командну роль, підкорити собі інших, істероїд рветься до лідерства доступними для нього шляхами. Володіючи гарним інтуїтивним чуттям настрою групи, ще тільки назріваючих у ній часто неусвідомлених бажань і прагнень, істероїди можуть бути їхніми першими виразниками, виступати в ролі призвідників і запалювачів. У пориві, в екстазі, натхнені зверненими на них поглядами, вони можуть повести за собою інших, навіть виявити безрозсудну сміливість. Але вони завжди виявляються ватажками на годину – перед несподіваними труднощами пасують, друзів легко віддають, позбавлені захоплених поглядів, відразу втрачають весь запал. Головне, група незабаром розпізнає за зовнішніми ефектами їхню внутрішню порожнечу. Це відбувається особливо швидко, коли істероїдні підлітки домагаються лідерської позиції, "пускаючи пил в очі" історіями про свої колишні удачі і пригоди. Усе це веде до того, що істероїдні підлітки не схильні занадто довго затримуватися в одній і тій же підлітковій групі й охоче спрямовуються в нову, щоб почати все спочатку. Якщо від істероїдного підлітка чуєш, що він розчарувався у своїх приятелях, можна сміливо думати, що ті "розкусили" його...

Захоплення майже цілком зосереджуються в області егоцентричного типу хобі...

Віддається перевага тим видам мистецтва, які найбільш модні серед підлітків свого кола (у даний час найчастіше джазові ансамблі, естрада) або вражають своєю незвичайністю (наприклад, театр мімів)...

Наслідування йогів і хіпі представляє в цьому відношенні особливо благодатний ґрунт...

Самооцінка істероїдних підлітків далека від об'єктивності. Підкреслюються ті риси характеру, які в даний момент можуть справити враження...