Світ Мімочки

НЕСТІЙКИЙ ТИП

Kraepelin (1915) назвав представників цього типу невтримними, нестійкими (При подібності назв "лабільний" і "нестійкий" варто вказати на те, що перше відноситься до емоційної сфери, а друге – до поведінки). Schneider (1923) і Stutte (1960) більш підкреслили у своїх назвах нестачу волі ("безвладні", "слабовільні"). Їхня безвільність виразно виступає, коли справа стосується навчання, праці, виконання обов'язків і боргу, досягнення цілей, які ставлять перед ними рідні, старші, суспільство. Однак у пошуку розваг представники цього типу також не виявляють напористості, а скоріше пливуть за течією.

У дитинстві вони відрізняються неслухняністю, непосидючістю, усюди і в усе лізуть, але при цьому боягузливі, бояться покарань, легко підкоряються іншим дітям. Елементарні правила поведінки засвоюються з трудом. За ними увесь час приходиться стежити. У частини з них зустрічаються симптоми невропатії (заїкуватість, нічний енурез і т.д.).

З перших класів школи немає бажання вчитися. Тільки при безперестанному і строгому контролі, знехотя підкоряючись, вони виконують завдання, завжди шукають випадку ухилитися від занять. Разом з тим рано виявляється підвищена тяга до розваг, задоволень, ледарства, неробства. Вони тікають з уроків у кіно або просто погуляти по вулиці. Підбурювані більш стенічними однолітками, можуть заради компанії втекти з дому. Все дурне немов липне до них. Схильність до імітації в нестійких підлітків відрізняється вибірковістю: образами для наслідування служать лише ті моделі поведінки, які обіцяють негайні насолоди, зміну легких вражень, розваги. Ще дітьми вони починають курити. Легко йдуть на дрібні крадіжки, готові всі дні проводити у вуличних компаніях. Коли ж вони стають підлітками, то колишні розваги, типу кіно, їх вже не задовольняють, і вони доповнюють їхній більш сильними і гострими відчуттями – у хід йдуть хуліганські вчинки, алкоголізація, наркотики...

З настанням пубертатного періоду такі підлітки прагнуть вивільнитися з-під батьківської опіки. Реакція емансипації в нестійких підлітків тісно зв’язана усе з тими ж бажаннями задоволення і розваги. Щирої любові до батьків вони ніколи не мають. До лих і турбот родини ставляться з байдужістю і байдужністю. Рідні для них – лише джерело засобів для насолод.

Нездатні самі зайняти себе, вони дуже погано переносять самітність і рано тягнуться до вуличних підліткових груп. Боягузтво і недостатня ініціативність не дозволяють їм зайняти в них місце лідера. Зазвичай вони стають знаряддями таких груп. В групових правопорушеннях їм приходиться тягати каштани з вогню, а плоди пожинають лідер і більш стенічні члени групи.

Їхні захоплення цілком обмежуються інформативно-комунікативним типом хобі, та азартними іграми. До спорту вони відчувають відразу. Тільки автомашина і мотоцикл зберігають принадність як джерело майже гедонічної насолоди скаженою швидкістю з кермом у руках. Але наполегливі заняття і тут відштовхують їх...

Навчання легко закидається. Ніяка праця не стає привабливою. Працюють вони тільки в силу крайньої необхідності. Вражає їхня байдужість до свого майбутнього, вони не будують планів, не мріють про яку-небудь професію або про якесь становище для себе. Вони цілком живуть сьогоденням, бажаючи витягти з нього максимум розваг і задоволень. Труднощі, іспити, неприємності, загроза покарань – усе це викликає однакову реакцію – втекти подалі.

Втечі з дому й інтернатів – нерідкий вчинок нестійких підлітків...

Слабовілля є, видимо, однією з основних рис нестійких підлітків. Саме слабовілля дозволяє вдержати їх в обстановці суворого і жорстко регламентованого режиму. Коли ж за ними безупинно стежать, не дозволяють ухилятися від роботи, коли неробство грозить суворим покаранням, а вислизнути нікуди, та й навколо усі працюють – вони на певний час упокорюються. Але як тільки опіка починає слабшати, вони негайно спрямовуються в найближчу "придатну компанію". Слабке місце нестійких – бездоглядність, обстановка потурання, яке відкриває простір для ледарства і неробства.

Самооцінка нестійких підлітків нерідко відрізняється тим, що вони приписують собі або гіпертимні, або конформні риси.

КОНФОРМНИЙ ТИП

П. Б. Ганнушкін (1933) влучно обрисував деякі риси цього типу – постійну готовність підкоритися голосу більшості, шаблонність, банальність, схильність до ходячої моралі, доброзвичайності, консерватизму, однак він невдало зв'язав даний тип з низьким інтелектом. В дійсності справа зовсім не в інтелектуальному рівні. Подібні суб'єкти нерідко добре вчаться, одержують вищу освіту, за певних умов з успіхом працюють.

Головна риса характеру цього типу – постійна і надмірна конформність до свого безпосереднього звичного оточення...

Цим особистостям властиві недовіра і насторожене відношення до незнайомців. Як відомо, у сучасній соціальній психології під конформністю прийнято розуміти підпорядкування індивідуума думці групи на противагу незалежності і самостійності. За різних умов кожен суб'єкт виявляє той чи інший ступінь конформності. Однак при конформній акцентуації характеру ця властивість постійна виявляється, будучи найстійкішою рисою.

Представники конформного типу – це люди свого середовища. Їхня головна якість, головне життєве правило – думати "як усі", чинити "як усі", намагатися, щоб усе в них було "як у всіх" – від одягу і домашньої обстановки до світогляду і суджень з актуальних питань. Під "усіма" мається на увазі звичне безпосереднє оточення. Від нього вони не хочуть ні в чому відстати, але і не люблять виділятися, забігати вперед. Це особливо проступає на прикладі відношення до модного одягу. Коли з'являється якась нова незвичайна мода, немає більш затятих її ганьбителів, ніж представники конформного типу. Але як тільки їхнє середовище освоює цю моду, скажімо штани або спідниці відповідної довжини і ширини, як вони самі облачаються в такий же одяг, забуваючи про те, що говорили два-три роки тому. В житті вони люблять керуватися сентенціями й у важких ситуаціях схильні в них шукати розраду ("втраченого – не повернеш" і т.п.). Прагнучи завжди бути у відповідності зі своїм оточенням, вони зовсім не можуть йому протистояти. Тому конформна особистість – цілком продукт свого мікросередовища. У гарному оточенні – це непогані люди і непогані працівники. Але, потрапивши в дурне середовище, вони згодом засвоюють усі його звичаї і звички, манери і правила поведінки, як би все це ні суперечило попереднім і як би пагубним ні було. Хоча адаптація у них спочатку відбувається досить важко, але коли вона здійснилася, нове середовище стає таким же диктатором поведінки, яким раніше було колишнє. Тому конформні підлітки "за компанію" легко спиваються, можуть бути втягнені в групові правопорушення.

Конформність поєднується з разючою некритичністю. Усе, що говорить звичне для них оточення, усе, що вони довідаються через звичний для них канал інформації, – це для них і є істина. І якщо через цей же канал починають надходити зведення, які явно не відповідають дійсності, вони як і раніше їх приймають за чисту монету.

До всього цього конформні суб'єкти – консерватори по натурі. Вони не люблять нове, тому що не можуть до нього швидко пристосуватися, важко освоюються в новій ситуації...

Від ще однієї якості залежить їхній професійний успіх. Вони – неініціативні. Дуже гарні результати можуть досягатися на будь-якому рівні соціальних сходів, аби робота, займана посада не вимагали б постійної особистої ініціативи. Якщо саме цього від них вимагає ситуація, вони дають зрив на будь-якій, самій незначній посаді, витримуючи набагато більш висококваліфіковану і навіть напружену роботу, якщо вона чітко регламентована.

Опікуване дорослими дитинство не дає надмірних навантажень для конформного типу...

Вони зовсім не схильні змінювати свою підліткову групу, у якій звиклись і освоїлися. Нерідко вирішальним у виборі навчального закладу є те, куди йде більшість товаришів. Однією з найважчих психічних травм, що, очевидно, для них існує, – це коли звична підліткова група чомусь їх виганяє...

Позбавлені власної ініціативи конформні підлітки можуть бути втягнені в групові правопорушення, в алкогольні компанії, підбиті на втечу з дому або натравлені на розправу з чужинцями.

Реакція емансипації яскраво виявляється тільки у випадку, якщо батьки, педагоги, старші відривають конформного підлітка від звичного йому середовища однолітків, якщо вони протидіють його бажанню "бути як усі", перейняти розповсюджені підліткові моди, захоплення, манери, наміри. Захоплення конформного підлітка цілком визначаються його середовищем і модою часу.

Самооцінка характеру конформних підлітків може бути непоганою.