Світ Мімочки

Так і живемо – тільки мені занизько.
Вкотре підводжу риску під тим, що вже.
Люди ковтають мене, як солодке драже.
Люди вивчають мене, ніби мову англійську.

Сонце до сонця – два сонця, безсоння моє.
В цьому мінливому світі усе перемінне.
Той, хто уміє програти, уже виграє.
Я заплітаю волосся, неначе проміння.

Світ мені світлом, кожен, хто близько – близький.
Світ мені словом, кожен далекий – далеко. 
Люди цитують мене як найкращі книжки.
Можна здуріти – як їм зі мною нелегко.

Літо торкається липнем, було-не було?
Близько не той, хто далеко, а той, хто неблизько.
Люди сприймають мене, як сигнал НЛО.
Люди чекають чудес, ніби дами валетів.

В цьому мінливому світі – усе помилки.
Близько не той, хто неблизько, а той, хто близький…