Сильні люди не плачуть.Сильні люди ніколи не плачуть. Сильним людям ніколи не зле і ніколи не прикро. Сильні люди долоню стискають в кулак, чи закушують губи тоді, коли хочеться крикнути.
Це вже як необхідність - себе у собі заховати, одягнути сім посмішок майже одразу або почепити табличку із написом "Жодної вартості" на усе, що боліло - по черзі - аби зажило.
Сильні люди (так дивно) ніколи не вдарять у відповідь. Це в них, певно, шкідлива звичка чи щось подібне. Сильні люди приходять,коли потрібно, і (так дивно) завжди залишаються вільними.
А коли їм погано, тоді, коли справді погано, вони дихають глибше - так, щоб ніхто не побачив. Сильні люди не плачуть. Сильні люди ніколи не плачуть. Тільки місяць рогами небо проколює нащось...
|