Четвер, 16.05.2024, 09:15Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Категорії каталогу

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1

Статистика


Онлайн всього: 1
Вільних відвідувачів: 1
Користувачів: 0
Каталог статейКаталог статей
Головна » Статті » Поезія » Вірші

не забувай | навчися відпускати

не забувай мене...

ніколи і ніде.

які б шляхи між нами не лежали,

які б важкі питання не стояли -

не забувай! як не забула я тебе...

не забувай мене у ті нічні години,

коли благаєш милості від сну,

по́тайки коли зітреш сльозу,

що бог не дав нам знати ім'я сина;

не забувай мене ні в спеку,

ані в дощ - здаля відчую я твою опору,

й звертаючи свій погляд кудись вгору,

відбуду я за тебе безліч прощ;

й коли-небудь, як стане на те час,

як виграю тебе, з життям, в двобої,

я зможу постарітись із тобою,

й благословлять за те, що нас ти спас.

***

Навчися відпускати...

Навчися відпускати тих,
Кому ти не потрібен більше.
Хто залишити слід не встиг,
І тих, про кого пишеш у віршах.
Хто просто був, і хто лишив
Сліди глибокі на дорозі.
Хто так за мріями спішив,
Кого забути ти не в змозі.
Навчися відпускати враз,
Як тільки прикортіло долі.
Ти не тримай гірких образ,
Не залишай на серці болі.
Бо ти не знаєш , що тебе
Зустріне завтра на порозі.
Нехай у грудях ще шкребе,
Та пам’ятай, що на дорозі
Багато буде перемог,
І втрат, і зустрічей, й прощання.
І тільки знає в небі Бог
Хто є любов твоя остання.
Категорія: Вірші | Додав: mimo4ka (08.08.2015)
Переглядів: 1275 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Mimo4ka © 2024 |