Світ Мімочки
Меню сайту
Категорії каталогу
| Вірші [31] |
| Таня-Марія Литвинюк [19] |
Пошук
Друзі сайту
Наше опитування
Статистика
| Головна » Статті » Поезія » Таня-Марія Литвинюк |
| У категорії матеріалів: 19 Показано матеріалів: 11-19 |
Сторінки: « 1 2 |
Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарями · Переглядами
|
Сильні люди не плачуть.Сильні люди ніколи не плачуть. Сильним людям ніколи не зле і ніколи не прикро. Сильні люди долоню стискають в кулак, чи закушують губи тоді, коли хочеться крикнути. Це вже як необхідність - себе у собі заховати, одягнути сім посмішок майже одразу або почепити табличку із написом "Жодної вартості" на усе, що боліло - по черзі - аби зажило. Сильні люди (так дивно) ніколи не вдарять у відповідь. Це в них, певно, шкідлива звичка чи щось подібне. Сильні люди приходять,коли потрібно, і (так дивно) завжди залишаються вільними. А коли їм погано, тоді, коли справді погано, вони дихають глибше - так, щоб ніхто не побачив. Сильні люди не плачуть. Сильні люди ніколи не плачуть. Тільки місяць рогами небо проколює нащось... |
|
а ти мені снився а я перекрикую колії я змінюю колір дорога дорога докори а ти мені вкотре у горлі а я приховую а я переховуюсь в людях мені не холодно а ти переходиш межу не спитавши дозволу а я розфарбовую стіни яскраво жовтим а я перекрикую кроки усіх перехожих а я переховуюсь в людях а ти у кожному |
|
Повний місяць, порожні відра, мокрий вітер - до сліз нестерпно, плаче жінка, сміється відьма, руки-ноги по нігті терпнуть... ...
|
|
Можна стерти себе зі світу, можна бути хмільною, дикою... Можна просто змінить освітлення, щоб не бачили, як ти дихаєш.. Можна навіть себе застрелити, при потребі - вдавитись кулями, бити посуд, сміятись реготом і купатися між акулами.. Можна бути собі нашийником і ходити, немов каліка... Рот зашити, дивитись широко і вживати людей, як ліки.. Можна геть ні про що не думати, пити чай і боятись блискавки, можна, ніби чужі парфуми, руки нюхати після близькості.. Можна небо змішати з венами і повісити над будинками, можна просто замкнути двері і... розбити усі годинники.. Розтрощити ногами вікна, пити чай і ковтати слину... Можна просто купити квіти - і зробити когось щасливим... |
|
якось я просто зникла... Аня Галич *** якось я просто звикла до зникнень маршрутками чи трамваямикоридорами довгими днями короткими зміненим шрифтомпий корвалол барбовал мелісу малюй на асфальті смайликилюдям бракує турботи людям бракує витримкиліто моє запилене складно про щось говорититихо у кухні прокуреній брудно ні слова зайвоголюди не вміють слухати стіни не люблять крикулюди не люблять критики люди на всіх ображаютьсяліто таке спекотне тільки мороз по тілутітоньки у переходах звично торгують морозивомякось я просто зникла ніби чиєсь видіннялюди не люблять віршів стіни стомились від прози |
Я інколи хочу побути тобі дитинкою.Читати казки і сміятися прямо в очі.Я хочу, щоб ти годував мене мандаринками,Я хочу, щоб ти купував мені "Світоч" молочний.Я інколи хочу писати для тебе вірші.Лежати в траві під сонцем з тобою поряд.Я хочу, щоб ти називав мене "найрідніша",я хочу, щоб ти співав для мене "don"t worry".Я інколи хочу, забувши про все, що зайве,ковтати твоє повітря, неначе воду,ділити з тобою їжу в "Пузатій Хаті",сидіти з тобою поряд в метро на сходах.Я інколи хочу, щоб ти мені був найближчим,щоб ти цілував мої плечі і пив мої стогони,я хочу, щоб ти губи мої облизував,гладив обличчя губами своїми сонними...Я інколи хочу, щоб ти мені був єдиний...Малюю своє усе, як мала дитина... |
|
|
|
*** знаєш а я по вівторках думаю про високе пошепки майже навпомацки майже ехом *** хочеш ми будемо тільки очима тільки плечима >> |
|
дні такі - ніби дівчина на виданні, дні - як молитви натще іще недостатньо вивчені. ми ж бо народжені нащось, а значить, ми вибрані, значить, ми обрані кимось і щось таки значимо. скільки вас, друзі, справжніх, а скільки найкращих? ми ж бо зустрілись, а отже, усе на краще. човгають кеди ледачі по вулицях завчених, біля бруківки киця лежить калачиком. ... |
