Четвер, 16.05.2024, 14:46Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Категорії каталогу

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1

Статистика


Онлайн всього: 1
Вільних відвідувачів: 1
Користувачів: 0
Каталог статейКаталог статей
Головна » Статті » Поезія » Вірші

У категорії матеріалів: 31
Показано матеріалів: 31-31
Сторінки: « 1 2 3 4

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарями · Переглядами
***
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути 
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
а квіти, кинуті тобі.

* * *
Ми виїхали в ніч. І це було шаленство.
Збиралось на грозу. Ми виїхали в ніч.
Притихлі явори стояли безшелесно.
І зблиснула гроза — як вихопила ніж!
Осліплені на мить, ми врізалися в пітьму.
Машину повело, і ми згубили шлях.
Усі мої ліси, удень такі приватні,
Схрестилися вночі із небом на шаблях.
Я думала в ту мить: привіт моїй гордині.
Ми виїхали в ніч. Дороги не видать.
Було моє життя — як ночи горобині.
Нічого у житті не вміла переждать.
О, як мені жилось і як мені страждалось!
І як мені навіки взнаки воно далось!
А що таке життя? Чи те, що переждалось?
Чи все-таки життя — це те, що відбулось?
Ліна Костенко
Вірші | Переглядів: 2055 | Додав: mimo4ka | Дата: 07.06.2010 | Коментарі (0)

Mimo4ka © 2024 |