Світ Мімочки

***

Бывает друг,сказал Соломон,
Который больше,чем брат.
Но прежде,чем встретится в жизни он,
Ты ошибешься стократ.
Девяносто девять в твоей душе
Узрят лишь собственный грех.
И только сотый рядом с тобой
Встанет — один против всех.
Ни обольщением,ни мольбой
Друга не приобрести;
Девяносто девять пойдут за тобой,
Покуда им по пути,
Пока им светит слава твоя,
Твоя удача влечет.
И только сотый тебя спасти
Бросится в водоворот.
И будут для друга настежь всегда
Твой кошелек и дом,
И можно ему сказать без стыда,
О чем говорят с трудом.
Девяносто девять станут темнить,
Гадая о барыше.
И только сотый скажет,как есть,
Что у него на душе.
Вы оба знаете,как порой
Слепая верность нужна;
И друг встает за тебя горой,
Не спрашивая,чья вина.
Девяносто девять,заслыша гром,
В кусты убечь норовят.
И только сотый пойдет за тобой
На виселицу — и в ад!

***

знаєш а я по вівторках думаю про високе 
перетасовую ноти октави бажання стільці пересовую 
перефразовую речення переміксовую 
літери рими валети валізи зорі 
перефарбовую 
жовте червоне біле 
світло до світла так ніби тіло до тіла 
знаєш а я по вівторках людям в метро підморгую 
просто прикольно дивитись в зіниці здивовані 
сонні веселі сумні у обличчя потомлені 
очі зелені блакинті пусті відсторонені 
знаєш а я по вівторках як гудзик відірвана 
навпіл поділена дійсність — монета розмінна 
міряю кроки з промінням поперемінно 
місто моє ніби жінка з обличчям зміненим

пошепки майже навпомацки майже ехом 
місто моє дим цигарок відхекує...

***

хочеш ми будемо тільки очима тільки плечима 
тілом я тебе перечитую пальцями навіть крізь стіни
світло хочеш ми будемо чистими чесними чи
вічними щирими 
хочеш я буду шукати причини причин слухати вчитися
хочеш ми просто розчинимось в димі тумані росі 
у розмовах усіх перехожих у датах у числах
хочеш ми просто причинимо двері відчинені чи
будемо чимось солодким гірким або кислим
хочеш ми будемо киснем терпким киснем холодним і скислим
хочеш ми будемо зорі лічити у морі бачити привидів
хочеш ми будемо кистями рук доторкатися схилів і згинів на тілі
обрисів 
хочеш ми будемо тихо молитись у храмі гратися в піжмурки
вірити так ніби діти радіти дощу сонцю і вітру
хочеш ми будемо світлими вільними від 
слів непривітних
хочеш ми будемо сильними навіть коли вже несила
дихати будемо вперто хрести нести губи стиснемо
хочеш ми встигнемо все що потрібно все що потрібно встигнути
хочеш ми будемо грати на скрипці ачи купимо крила
зшиємо небо власні думки почистимо
хочеш ми будемо ніби маленькі принцеси і принци 
босими
хочеш ми будемо просто любити просто любові попросимо...

>>

дні такі - ніби дівчина на виданні,
дні - як молитви натще іще недостатньо вивчені.
ми ж бо народжені нащось, а значить, ми вибрані,
значить, ми обрані кимось і щось таки значимо.

скільки вас, друзі, справжніх, а скільки найкращих?
ми ж бо зустрілись, а отже, усе на краще.
човгають кеди ледачі по вулицях завчених,
біля бруківки киця лежить калачиком.

...